ДСТУ Б В.2.7-239: 2010 (EN 1015-11: 1999, NEQ). Будівельні матеріали. Розчини будівельні. Методи випробувань

К.: Мінрегіонбуд України, 2010. — 25 с. Уведено вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 5802-86).
Цей стандарт поширюється на розчинові суміші і розчини будівельні, виготовлені на мінеральних в`яжучих (цемент, вапно, гіпс, розчинне скло), які застосовуються в усіх видах будівництва, крім гідротехнічного.
Стандарт встановлює методи визначення таких властивостей:
рухомість, середня густина, розшаровуваність, водоутримувальна здатність, водовідділення розчинової суміші;
границя міцності на тиск, на згин, на розтяг при розколюванні, усадка, середня густина, вологість, водопоглинання, морозостійкість розчину.
Стандарт не поширюється на розчини жаростійкі, хімічно стійкі та напружувальні