Стаття // Наукові записки НаУКМА. — 1998. — Т. 3: Історія. — С.
25-34.
Проаналізувавши опубліковані статуарні пам’ятки Надчорноморщини та
зіставивши їх з європейськими синхронними лапідарними пам’ятками і
генетично спорідненими образотворчими пам’ятками
хакасько-мінусинських степів, автор дійшла висновку, що образ
людини не був домінуючим у монументальній скульптурі Східної
Європи, зокрема, на півдні України доби енеоліту-бронзи. На цьому
етапі домінували синкретичні бестіарно-антропоморфні образи у
зображенні богів та героїв. Саме такий синкретизм властивий
пантеонові індоєвропейських божеств, відомому з Рігведи.