// Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-
2. — С. 135-146.
Системне формування української фольклористики як науки почалося на поч. ХIХ ст., коли утвердились романтичнi iдеї народницької доктрини. Вченi, письменники передусiм намагалися пiзнати глибиннi корiння свого народу, його мову, творчiсть. Народна лiрика та пiсенна епiка як об’єкти спорадичного збирання та студiюва ння стали iнтенсивним процесом записування i вивчення. Оцiнюючи вне сок М. Максимовича у становлення української науки, М. Грушевський вiдзначив його найбiльший подвиг – вияснення народної основи української iсторiї, її тяглостi й
неперервностi, укрiплення на сiм ґрунтi того пе реконання, що український народ – це дiйсний будiвничий великого тисячолiтнього дiла української iсторiї i одвiчний господар української землi, политої його потом i кров’ю
1. Як до усних документiв iсторiї зверталися передусiм до iсто ричних пiсень. Вiдомо, iсторична пiсня – епiчний,
лiро-епiчний твiр про iсторичний факт (чи факти) або iсторичну особу, що про них достовiрно вiдомо з писемних iсторичних джерел.
2. — С. 135-146.
Системне формування української фольклористики як науки почалося на поч. ХIХ ст., коли утвердились романтичнi iдеї народницької доктрини. Вченi, письменники передусiм намагалися пiзнати глибиннi корiння свого народу, його мову, творчiсть. Народна лiрика та пiсенна епiка як об’єкти спорадичного збирання та студiюва ння стали iнтенсивним процесом записування i вивчення. Оцiнюючи вне сок М. Максимовича у становлення української науки, М. Грушевський вiдзначив його найбiльший подвиг – вияснення народної основи української iсторiї, її тяглостi й
неперервностi, укрiплення на сiм ґрунтi того пе реконання, що український народ – це дiйсний будiвничий великого тисячолiтнього дiла української iсторiї i одвiчний господар української землi, политої його потом i кров’ю
1. Як до усних документiв iсторiї зверталися передусiм до iсто ричних пiсень. Вiдомо, iсторична пiсня – епiчний,
лiро-епiчний твiр про iсторичний факт (чи факти) або iсторичну особу, що про них достовiрно вiдомо з писемних iсторичних джерел.