Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та
кримінологія; кримінально-виконавче право. – Класичний приватний
університет. – Запоріжжя, 2011. - 39 с.
У дисертації представлено дослідження методологічних та теоретичних проблем злочинності кримінально активної частини молоді. На підставі методологічного інструментарію, котрий є достатнім для побудови моделі ієрархічної супідрядності засадничих чинників злочинності кримінально активної частини молоді, визначено, що злочинність молоді має специфічні особливості та являє собою самостійний об’єкт кримінологічного дослідження. Виявлено, що кримінально активна частина молоді є соціодемографічною підгрупою, яка характеризується відповідними ознаками. Ці ознаки виявлено в ході емпіричних досліджень. На основі останніх праць та досліджень інших авторів, на рівні міждисциплінарного підходу подано авторське поняття злочинності кримінально активної частини молоді. Визначено інші, ніж офіційні, вікові межі. Замість 14–35 років – 18–29 років, що відповідає біологічним та соціально-психологічним закономірностям. Досліджено проблему молодіжної злочинності в структурі загальної злочинності, унаслідок чого виявлено закономірності на рівні кореляцій.
Складено кримінологічну характеристику особи злочинця молодіжного віку. У результаті цього виявлено особливості молодої людини, що накладають свій відбиток на характер дії криміногенних чинників. До них належать: фізіологічні, індивідуально-психологічні та соціально-психологічні властивості.
Визначено доктринальні та практичні засади запобігання злочинності кримінально активної частини молоді.
У дисертації представлено дослідження методологічних та теоретичних проблем злочинності кримінально активної частини молоді. На підставі методологічного інструментарію, котрий є достатнім для побудови моделі ієрархічної супідрядності засадничих чинників злочинності кримінально активної частини молоді, визначено, що злочинність молоді має специфічні особливості та являє собою самостійний об’єкт кримінологічного дослідження. Виявлено, що кримінально активна частина молоді є соціодемографічною підгрупою, яка характеризується відповідними ознаками. Ці ознаки виявлено в ході емпіричних досліджень. На основі останніх праць та досліджень інших авторів, на рівні міждисциплінарного підходу подано авторське поняття злочинності кримінально активної частини молоді. Визначено інші, ніж офіційні, вікові межі. Замість 14–35 років – 18–29 років, що відповідає біологічним та соціально-психологічним закономірностям. Досліджено проблему молодіжної злочинності в структурі загальної злочинності, унаслідок чого виявлено закономірності на рівні кореляцій.
Складено кримінологічну характеристику особи злочинця молодіжного віку. У результаті цього виявлено особливості молодої людини, що накладають свій відбиток на характер дії криміногенних чинників. До них належать: фізіологічні, індивідуально-психологічні та соціально-психологічні властивості.
Визначено доктринальні та практичні засади запобігання злочинності кримінально активної частини молоді.