Нью-Йорк, Київ: Аконіт, 2000. — 158 с.
Зібрані у нинішній збірці Рідними плаями розповіді Богдана Чехута
основані всі на переживаннях українських пластунів на Західніх
Землях України у двадцятих роках цього сторіччя. Все це події,
пригоди й епізоди із пластових зайнять, мандрівок, таборування.
Сповнені вони юнацької романтики й гумору, зокрема того, що
розвинувся у творчості пластових ватер, інколи дуже оригінальній і
своєрідній. Водночас із цим в них помітні елементи
студентсько-бурсацької, інколи гострої сатири. Цей свій жанр
схарактеризував найкраще сам автор у листі до Романа Завадовича,
літературного редактора і впорядника цієї збірки, як застосування
тематики і своєрідного стилю пластової ватри з її перцем,
бурлеском, інтермедійністю, цілевою карикатурою, т. зв. пластовим
лахом (дружніми кпинами з усього і з усіх, передусім із себе
самих). Описувані постаті і події схоплює автор живцем, інколи дуже
натуралістично, змальовуючи життя і людей такими, якими вони є, без
зайвого прикрашування і підсолоджування. Все ж таки вся збірка
пронизана в основному великою любов'ю до друзів, до Пласту, до
рідної української природи. Пластунам ці розповіді пригадають
колишні пластові мандри і табори, сповнені захоплення, безжурности
і сміху. Не-пластунів, але ж знайомих із пластовим братством, вони
введуть знову хоч на хвилину в країну теж їхньої молодости, теж і
їхніх спогадів, пов'язаних із зустрічами з пластунами у селах і
містах Галицької Волости й Волині. Молодь довідається з них, краще,
як з усіх статтей і гутірок, про те, як пластували колись їхні
батьки.