Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
філологічних наук за спеціальністю 10.02.13 – Мови народів Азії,
Африки, абориґенних народів Америки та Австралії. — Київ: Інститут
сходознавства імені А. Кримського НАНУ, 2005. — 41 с.
В дисертації розглянуті історико-географічні та етнолінґвістичні
умови формування топонімічної системи Кримського півострова.
У результаті історико-лінгвістичного аналізу географічних назв, засвідчених в стародавніх письмових пам`ятниках, на картах, у списках сіл, науковій і краєзнавчій літературі, збережених у пам`яті кримських татар, виділено й проаналізовано в лексико-семантичному плані основні тематичні класи кримських географічних імен (оронімів, гідронімів, ойконімів та хоронімів) і встановлено номенклатуру грецьких і тюркських географічних термінів та інших слів, що становлять історичну топонімію Криму. Вона налічує близько двохсот грецьких і двох тисяч тюркських лексем.
У морфологічному відношенні лексика, відображена в топонімії Криму, належить до іменників, прикметників і числівників, нумеративних слів, дієслова в особовій формі й формі дієприкметників, післяйменників. Іменники поділяються на апелятиви й оніми: антропоніми (імена родоначальників, першопоселенців, землевласників, історичних осіб), агіоніми (імена святих, яким присвячувалися церкви й каплиці), гено- та етноніми, перенесені географічні імена. В апелятивній лексиці виділено 17 основних лексико-семантичних груп.
Означення в топонімах передають всілякі ознаки географічних об'єктів: колір, розмір, висоту, глибину, форму, наявність або відсутність якоїсь якості, місцеположення, орієнтацію, відносний час виникнення і т.п.
У результаті історико-лінгвістичного аналізу географічних назв, засвідчених в стародавніх письмових пам`ятниках, на картах, у списках сіл, науковій і краєзнавчій літературі, збережених у пам`яті кримських татар, виділено й проаналізовано в лексико-семантичному плані основні тематичні класи кримських географічних імен (оронімів, гідронімів, ойконімів та хоронімів) і встановлено номенклатуру грецьких і тюркських географічних термінів та інших слів, що становлять історичну топонімію Криму. Вона налічує близько двохсот грецьких і двох тисяч тюркських лексем.
У морфологічному відношенні лексика, відображена в топонімії Криму, належить до іменників, прикметників і числівників, нумеративних слів, дієслова в особовій формі й формі дієприкметників, післяйменників. Іменники поділяються на апелятиви й оніми: антропоніми (імена родоначальників, першопоселенців, землевласників, історичних осіб), агіоніми (імена святих, яким присвячувалися церкви й каплиці), гено- та етноніми, перенесені географічні імена. В апелятивній лексиці виділено 17 основних лексико-семантичних груп.
Означення в топонімах передають всілякі ознаки географічних об'єктів: колір, розмір, висоту, глибину, форму, наявність або відсутність якоїсь якості, місцеположення, орієнтацію, відносний час виникнення і т.п.