Буднік С.В. Методичні рекомендації до проведення практичних робіт з дисципліни Оптимізація ландшафтів

Житомир, 2008. — 56 с. Оптимізація ландшафтів є одним з основних методів визначення ефективності використання території та природних ресурсів. Найбільш поширеними на Україні є природно-антропогенні комплекси сільськогосподарського призначення (агроландшафти). Вони оказують постійний та різноплановий вплив на навколишнє середовище.
В умовах динамічного розвитку виробництва та періодичної перебудови напрямків та систем землекористування є потреба як в прогнозуванні зміни стану, функціонування та стійкості агроландшафтних комплексів, так і в цілеспрямованому управлінні цими змінами на користь суспільству. Оскільки основною функцією агроландшафту, як природно-антропогенного комплексу є виробництво сільськогосподарської продукції, то основним критерієм оптимальності його функціонування і структури повинна бути його продуктивність. В якості критеріїв-обмежувачів повинні виступати стійкість та екологічна безпека. Це питання комплексне, пов’язане з безліччю наукових напрямків досліджень. Для його вирішення потрібні навички систематизування, класифікування, моделювання тощо, які треба застосовувати разом для вирішення конкретного завдання.
Метою дисципліни «Оптимізація ландшафтів» є ознайомлення з сучасними уявленням про оптимальність функціонування природно-антропогенних комплексів та методами знаходження їх оптимальної структури.