Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
історичних наук із спеціальності 07.00.02 — Всесвітня історія. —
Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2006. —
23 с.
Дисертація присвячена пізньому іраномовному населенню Євразійського
степу — аланам-асам (ясам), які з VI по XV ст. входили до складу
державних утворень номадів алтайського походження. Досліджується не
лише характер взаємовідносин кочівників-завойовників і підкорених
ними аланів-асів, а й здійснюється спроба пов’язати політичні події
доби середньовіччя, що відбувалися в Євразійському степу, з
особливостями етнічного розвитку аланів-асів, та розглядаються
питання участі аланів-асів в етногенезі середньовічних та сучасних
народів Євразії. На прикладі аланів-асів можна простежити, що осіле
населення степу в соціальній структурі державних утворень
кочівників традиційно посідало більш низький рівень, ніж номади,
хоча при певних обставинах політичного характеру ця закономірність
могла порушуватись. Таким чином, можна зробити висновок, що
співіснування у степу кочових скотарських і осілих землеробських
економічних систем — це закономірність, а перехід від рухомого
пасторального господарства до осілого землеробського — вимушена
необхідність.