Житомир: ПП «Рута», 2012 . - 428 с.
ІЗВМ 978-936-345-876-7
Том складається із трьох десятків статей, у яких розкриваються художні особливості різноманітних літературних явищ давньоукраїнського письменства XI-XVIII ст.
Тут зреалізовано один із шляхів пізнання нашої давньої літератури - дослідження естетичної сутності маловідомих або забутих творів, художньої свідомості давніх авторів, власне - художності тієї літератури, чому раніше приділялася незначна увага, за рідкісними винятками. Автор звертає увагу передусім на словесно-мистецький колорит давніх пам’яток, внаслідок чого відтворюється особливий, не знаний сучасному читачеві художній світ, який колись давно існував, а тепер мерехтить для нас, як світло зниклих світів.
Адресується науковцям, історикам літератури, котрі вивчають художні феномени давнини, а також тим, хто прагне пізнати і зрозуміти творчі набутки українського народу та просвітитись їх неповторним змістом і художньою красою. Зміст.
Інтерв’ю Петра Білоуса «Українській літературній газеті».
Художність давньої української літератури.
Середньовічна українська література.
Образ «книжної мудрості» у києворуській літературі.
Синтез книжності і фольклору у недатованій частині «Повісті минулих літ».
Міфоепічні образи «овруцького епізоду» 977 року.
Міф про Єрусалим у руських літературних пам’ятках.
Мотив світла у літературній традиції Русі.
Образ часу у літературі Київської Русі.
Жанр «слова» у письменстві Київської Русі.
Форми оповіді у Київському літописі.
Художній простір у «Повісті минулих літ».
«Моління» Данила Заточника (феноменологічний погляд).
Художні виміри літописної легенди про хрещення Русі.
Символіка замовляння Ярославни у «Слові про Ігорів похід».
Топос лісу у «Повісті минулих літ».
Літописний топос міста.
«Слово про Ігорів похід»: казка зі щасливим кінцем 240 Паралельні світи творчості (друга половина XIII - середина XVI ст.).
Художньо-образна структура міфу у «Похвалі поезії» Павла Русина.
Ренесансні алюзії в «Исторіи о єдином папъ римском».
Тип ренесансного лицарства у поемі «Про Острозьку війну» Симона Пекаліда.
Українська барокова література.
Середньовіччя і Бароко: переміна художніх кодів.
Жанрова природа творів Івана Вишенського.
Складна простота Івана Вишенського.
Художні рівні «Викриття диявола-світодержця» Івана Вишенського.
Поема «Лабіринт» Хоми Євлевича. 347
Афон в описах Василя Григоровича-Барського.
Питання психології творчості в «Діаріуші» Дмитра Туптала.
Григорій Сковорода як мандрівник: текст і контекст.
Архетипна символіка у поезії Григорія Сковороди.
Колаж у давній і модерній українській прозі.
ІЗВМ 978-936-345-876-7
Том складається із трьох десятків статей, у яких розкриваються художні особливості різноманітних літературних явищ давньоукраїнського письменства XI-XVIII ст.
Тут зреалізовано один із шляхів пізнання нашої давньої літератури - дослідження естетичної сутності маловідомих або забутих творів, художньої свідомості давніх авторів, власне - художності тієї літератури, чому раніше приділялася незначна увага, за рідкісними винятками. Автор звертає увагу передусім на словесно-мистецький колорит давніх пам’яток, внаслідок чого відтворюється особливий, не знаний сучасному читачеві художній світ, який колись давно існував, а тепер мерехтить для нас, як світло зниклих світів.
Адресується науковцям, історикам літератури, котрі вивчають художні феномени давнини, а також тим, хто прагне пізнати і зрозуміти творчі набутки українського народу та просвітитись їх неповторним змістом і художньою красою. Зміст.
Інтерв’ю Петра Білоуса «Українській літературній газеті».
Художність давньої української літератури.
Середньовічна українська література.
Образ «книжної мудрості» у києворуській літературі.
Синтез книжності і фольклору у недатованій частині «Повісті минулих літ».
Міфоепічні образи «овруцького епізоду» 977 року.
Міф про Єрусалим у руських літературних пам’ятках.
Мотив світла у літературній традиції Русі.
Образ часу у літературі Київської Русі.
Жанр «слова» у письменстві Київської Русі.
Форми оповіді у Київському літописі.
Художній простір у «Повісті минулих літ».
«Моління» Данила Заточника (феноменологічний погляд).
Художні виміри літописної легенди про хрещення Русі.
Символіка замовляння Ярославни у «Слові про Ігорів похід».
Топос лісу у «Повісті минулих літ».
Літописний топос міста.
«Слово про Ігорів похід»: казка зі щасливим кінцем 240 Паралельні світи творчості (друга половина XIII - середина XVI ст.).
Художньо-образна структура міфу у «Похвалі поезії» Павла Русина.
Ренесансні алюзії в «Исторіи о єдином папъ римском».
Тип ренесансного лицарства у поемі «Про Острозьку війну» Симона Пекаліда.
Українська барокова література.
Середньовіччя і Бароко: переміна художніх кодів.
Жанрова природа творів Івана Вишенського.
Складна простота Івана Вишенського.
Художні рівні «Викриття диявола-світодержця» Івана Вишенського.
Поема «Лабіринт» Хоми Євлевича. 347
Афон в описах Василя Григоровича-Барського.
Питання психології творчості в «Діаріуші» Дмитра Туптала.
Григорій Сковорода як мандрівник: текст і контекст.
Архетипна символіка у поезії Григорія Сковороди.
Колаж у давній і модерній українській прозі.