Монографія. – За науковою ред. проф. В. П. Беха. – К.: Вид-во НПУ
імені М. П. Драгоманова, 2011. – 202 с.
Монографія присвячена дослідженню принципу мінливості, його
природи, сутності, змісту й форм та ролі в існуванні й розвитку
соціальних систем. Автором доводиться правомірність застосування
мінливості як одного з трьох відомих законів Ч. Дарвіна
(спадкоємність, мінливість та добір) до функціональних систем.
Мінливість визначено як принцип, котрий обумовлює пластичність
соціальних систем, забезпечує їх оновлення шляхом набуття якісно
нових станів і форм існування з метою подальшого еволюційного
розвитку. Автором запропоновано дві евристичні моделі соціальної
мінливості: перша відображує її роль і функції в культурі соціуму,
друга – дала змогу описати механізм дії мінливості, визначити
рушійні сили, умови, фактори, що спонукають мінливість, окреслити
основні альтернативні варіанти вибору системою подальшого шляху
розвитку. Визначено специфіку реалізації мінливості в українському
соціумі, що зумовлюється певними ментальними рисами, надмірною
фрагментарністю політичного поля країни й сучасним глобалізаційним
тиском.