Львів, 2008
Це видання підтримано Всесвітнім фондом природи — Дунайсько-Карпатська програма (WWF-DCP) (www.panda.org/dcpo) і Всесвітнім фондом природи-Норвегія із співфінансуванням Міністерства закордонних справ Норвегії і Європейського Союзу. За зміст публікації відповідають виключно автори і він, за жодних обставин, невідображає позицію Міністерства закордонних справ Норвегії і Європейського Союзу.
Інтеграція до Європейського Союзу є одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики України. Незалежно від того, які сили знаходяться при владі, Україна впевнено крокує в напрямку наближення до Європейського Союзу, що підтверджується низкою політичних та нормативно-правових документів, зокрема Законом України «Про Концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу та ін.
Співпраця між Україною та ЄС на даний час здійснюється в рамках Європейської політики сусідства, а саме через реалізацію спільно погодженого Плану дій Україна — ЄС, та Угоду про партнерство і співробітництво. Окрім цього, ведуться переговори щодо укладання нової посиленої Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, оскільки попередня вже завершує термін своєї дії.
Україна поступово адаптує своє законодавство до стандартів ЄС, робить спроби здійснювати необхідні політичні й економічні реформи, вести відповідну соціальну та екологічну політику. Це все, в свою чергу, вимагає значного фінансування, якого недостатньо у розпорядженні уряду.
ЄС підтримує реалізацію Україною положень, визначених у Плані дій не лише політичними, але й фінансовими засобами. Він є одним з основних суб’єктів надання допомоги Україні. Протягом 1991-2006 років Європейське Співтовариство надало Україні допомогу у розмірі 2,4 млрд. євро. Починаючи з 2007 року, фінансування Україні для реалізації ЄПС надається в рамках нового інструменту фінансування — Інструменту європейського сусідства і партнерства (ІЄСП).
Це видання підтримано Всесвітнім фондом природи — Дунайсько-Карпатська програма (WWF-DCP) (www.panda.org/dcpo) і Всесвітнім фондом природи-Норвегія із співфінансуванням Міністерства закордонних справ Норвегії і Європейського Союзу. За зміст публікації відповідають виключно автори і він, за жодних обставин, невідображає позицію Міністерства закордонних справ Норвегії і Європейського Союзу.
Інтеграція до Європейського Союзу є одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики України. Незалежно від того, які сили знаходяться при владі, Україна впевнено крокує в напрямку наближення до Європейського Союзу, що підтверджується низкою політичних та нормативно-правових документів, зокрема Законом України «Про Концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу та ін.
Співпраця між Україною та ЄС на даний час здійснюється в рамках Європейської політики сусідства, а саме через реалізацію спільно погодженого Плану дій Україна — ЄС, та Угоду про партнерство і співробітництво. Окрім цього, ведуться переговори щодо укладання нової посиленої Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, оскільки попередня вже завершує термін своєї дії.
Україна поступово адаптує своє законодавство до стандартів ЄС, робить спроби здійснювати необхідні політичні й економічні реформи, вести відповідну соціальну та екологічну політику. Це все, в свою чергу, вимагає значного фінансування, якого недостатньо у розпорядженні уряду.
ЄС підтримує реалізацію Україною положень, визначених у Плані дій не лише політичними, але й фінансовими засобами. Він є одним з основних суб’єктів надання допомоги Україні. Протягом 1991-2006 років Європейське Співтовариство надало Україні допомогу у розмірі 2,4 млрд. євро. Починаючи з 2007 року, фінансування Україні для реалізації ЄПС надається в рамках нового інструменту фінансування — Інструменту європейського сусідства і партнерства (ІЄСП).