КПНУ ім. Івана Огієнка, Камянець-Подільський, 2013, 13 стор
Вступ
Актуальність теми дослідження. Проблема сутності сталінського і гітлерівського тоталітарного режиму, його інституціональних і нормативних особливостей, незважаючи на чималу кількість публікацій, що побачили світ в останні роки, продовжує залишатись актуальною в сучасній українській політичній науці. Подальше ґрунтовне вивчення діяльності тоталітарних політичних інститутів як ключових суб’єктів управління суспільно-політичними процесами визначається потребою теоретичного осмислення технологій і механізмів здійснення влади, місця та ролі таких її ресурсів, як насилля, примус і страх для утвердження та функціонування тоталітаризму.
Метою роботи є аналіз політичної діяльності Сталіна та Гітлера їх характеристика та передумови, що стали початком для їх діяльності.
В першій половині XX ст. німецька та радянська держави прагнули до реалізації плану всесвітнього панування – в обох випадках безуспішно. 20-30 роки минулого століття таким чином були особливо відповідальними для світового співтовариства, оскільки перед ним стояло визначальне завдання, що полягало у перетворенні Німеччини та Росії у ,,мирні" держави, однак було створено сприятливі умови для зародження та розвитку нацистського та комуністичного режиму відповіжно в обох країнах, які кардинально змінили хід усіє історії
При цьому центральним інститутом, що призвів до встановлення тоталітарного режиму була Націонал-соціалістична робітнича партія і комуністична партія Німеччини, що використовуючи недоліки в управлінні післявоєнної Німеччини та Росії, зуміли встановити свою абсолютну гегемонію в державах, встановити режим терору та залякування, що визначило історію не лише німецького, але і всіх інших народів Європи.
Вступ
Актуальність теми дослідження. Проблема сутності сталінського і гітлерівського тоталітарного режиму, його інституціональних і нормативних особливостей, незважаючи на чималу кількість публікацій, що побачили світ в останні роки, продовжує залишатись актуальною в сучасній українській політичній науці. Подальше ґрунтовне вивчення діяльності тоталітарних політичних інститутів як ключових суб’єктів управління суспільно-політичними процесами визначається потребою теоретичного осмислення технологій і механізмів здійснення влади, місця та ролі таких її ресурсів, як насилля, примус і страх для утвердження та функціонування тоталітаризму.
Метою роботи є аналіз політичної діяльності Сталіна та Гітлера їх характеристика та передумови, що стали початком для їх діяльності.
В першій половині XX ст. німецька та радянська держави прагнули до реалізації плану всесвітнього панування – в обох випадках безуспішно. 20-30 роки минулого століття таким чином були особливо відповідальними для світового співтовариства, оскільки перед ним стояло визначальне завдання, що полягало у перетворенні Німеччини та Росії у ,,мирні" держави, однак було створено сприятливі умови для зародження та розвитку нацистського та комуністичного режиму відповіжно в обох країнах, які кардинально змінили хід усіє історії
При цьому центральним інститутом, що призвів до встановлення тоталітарного режиму була Націонал-соціалістична робітнича партія і комуністична партія Німеччини, що використовуючи недоліки в управлінні післявоєнної Німеччини та Росії, зуміли встановити свою абсолютну гегемонію в державах, встановити режим терору та залякування, що визначило історію не лише німецького, але і всіх інших народів Європи.