Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та
кримінологія; кримінально-виконавче право. – Інститут держави і
права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, Київ,
2015. - 22 с.
Дисертація є першим в юридичній науці України комплексним дослідженням злочинів проти правосуддя, що вчиняються свідками, експертами, перекладачами або щодо них. В роботі розглядаються загальні питання історії становлення відповідальності за ці злочини, відповідальності за них у зарубіжному кримінальному законодавстві, визначення поняття вказаної групи злочинів проти правосуддя крізь призму загального поняття правосуддя та об’єкта злочину у кримінальному праві. У дисертації проаналізовані актуальні проблеми визначення елементів зазначених злочинів, шляхом встановлення спільного для всіх цих злочинів проти правосуддя безпосереднього об’єкта (обов’язкового та додаткового), визначення об’єктивної сторони, суб’єкта, який у переважній більшості є спеціальним, та суб’єктивної сторони. Доведено виправданість встановлення кваліфікуючих ознак за злочини проти правосуддя вказаного виду за для градації їх караності. Досліджено соціальну обумовленість криміналізації діянь, спрямованих на перешкоджання отримання достовірних доказів і встановлення істини у справі, покарання за вказані злочини проти правосуддя та відмежування їх від суміжних складів злочинів. Сформульовані пропозиції вдосконалення кримінального законодавства.
Дисертація є першим в юридичній науці України комплексним дослідженням злочинів проти правосуддя, що вчиняються свідками, експертами, перекладачами або щодо них. В роботі розглядаються загальні питання історії становлення відповідальності за ці злочини, відповідальності за них у зарубіжному кримінальному законодавстві, визначення поняття вказаної групи злочинів проти правосуддя крізь призму загального поняття правосуддя та об’єкта злочину у кримінальному праві. У дисертації проаналізовані актуальні проблеми визначення елементів зазначених злочинів, шляхом встановлення спільного для всіх цих злочинів проти правосуддя безпосереднього об’єкта (обов’язкового та додаткового), визначення об’єктивної сторони, суб’єкта, який у переважній більшості є спеціальним, та суб’єктивної сторони. Доведено виправданість встановлення кваліфікуючих ознак за злочини проти правосуддя вказаного виду за для градації їх караності. Досліджено соціальну обумовленість криміналізації діянь, спрямованих на перешкоджання отримання достовірних доказів і встановлення істини у справі, покарання за вказані злочини проти правосуддя та відмежування їх від суміжних складів злочинів. Сформульовані пропозиції вдосконалення кримінального законодавства.