Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з
державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми
державного управління. – Класичний приватний університет,
Запоріжжя, 2015.
Обґрунтовано функціонування чотирьох механізмів (правового, адміністративного, організаційного, економічного), які утворюють окрему
підсистему в системі державного регулювання зайнятості населення. Кожен механізм складається із засобів і методів; методи – це способи практичної реалізації засобів регулювання. Проаналізовано правове забезпечення державного регулювання зайнятості в Україні та виявлено основні його недоліки. Надано характеристику адміністративним й організаційним засадам державного регулювання зайнятості в Україні. Оцінено застосування економічних методів і засобів регулювання зайнятості населення в Україні. Проаналізовано наслідки застосування механізмів державного регулювання зайнятості в 2004–2013 роках.
Результатом дослідження є обґрунтування доцільності прийняття нового основного закону в галузі праці і соціально-трудових відносин (Трудового кодексу); розробка концептуального підходу до організації прогнозування попиту та стратегічного планування пропозиції робочої сили на ринку праці України; обґрунтування перспектив функціонування в Україні системи соціального страхування на випадок безробіття.
Обґрунтовано функціонування чотирьох механізмів (правового, адміністративного, організаційного, економічного), які утворюють окрему
підсистему в системі державного регулювання зайнятості населення. Кожен механізм складається із засобів і методів; методи – це способи практичної реалізації засобів регулювання. Проаналізовано правове забезпечення державного регулювання зайнятості в Україні та виявлено основні його недоліки. Надано характеристику адміністративним й організаційним засадам державного регулювання зайнятості в Україні. Оцінено застосування економічних методів і засобів регулювання зайнятості населення в Україні. Проаналізовано наслідки застосування механізмів державного регулювання зайнятості в 2004–2013 роках.
Результатом дослідження є обґрунтування доцільності прийняття нового основного закону в галузі праці і соціально-трудових відносин (Трудового кодексу); розробка концептуального підходу до організації прогнозування попиту та стратегічного планування пропозиції робочої сили на ринку праці України; обґрунтування перспектив функціонування в Україні системи соціального страхування на випадок безробіття.