Монографія. – За науковою ред. проф. В. П. Беха. – К.: Вид-во НПУ
імені М. П. Драгоманова, 2010. – 209 с.
Монографія присвячена дослідженню фундаментально філософських
проблем класичної
традиції тлумачення націоналізму крізь призму онтологічної, методологічної та історико-філософської проблематики, що закладає теоретичну основу для формування філософського дискурсу нації в соціальній філософії. Виділення філософського предмету дослідження нації (націософії) і відділення останньої від загальної теорії нації (націології) дозволяє окреслити і дослідити фундаментально філософські джерела, які містять в собі теорії націоналізму. Останні виявляють комплекс протиріч, що формуються не тільки практичними, а й внутрішньо-філософськими процесами. Тому націоналізм, окрім суспільних та ідеологічних явищ, можна розглядати як філософський дискурс, що утворюється на межі парадигмальних змін у самій філософії.
традиції тлумачення націоналізму крізь призму онтологічної, методологічної та історико-філософської проблематики, що закладає теоретичну основу для формування філософського дискурсу нації в соціальній філософії. Виділення філософського предмету дослідження нації (націософії) і відділення останньої від загальної теорії нації (націології) дозволяє окреслити і дослідити фундаментально філософські джерела, які містять в собі теорії націоналізму. Останні виявляють комплекс протиріч, що формуються не тільки практичними, а й внутрішньо-філософськими процесами. Тому націоналізм, окрім суспільних та ідеологічних явищ, можна розглядати як філософський дискурс, що утворюється на межі парадигмальних змін у самій філософії.