7
насіннєвої роботи в Росії, зокрема і Україні, відноситься до 80-х ро-
ків XIX століття. У 1884 р. було засноване Полтавське дослідне поле,
де професор А.Е. Зайкевич [55] почав вивчати сортовий склад росій-
ських пшениць. Слідом за цим були створені Немерчанська (1886 р.),
Уладово-Люлинецька (1886 р.) дослідні станції. Впродовж 1909-1914 рр.
засновані Харківська, Одеська, Миронівська, Кримська, Синель-
никівська та Іванівська дослідно-селекційні станції. Основним мето-
дом селекції більшості дослідно-селекційних установ на той час був
індивідуальний і масовий добір із місцевих сортів (аналітична селек-
ція). Були створені сорти пшениці м’якої озимої Ферругінеум 1239,
Еритроспермум 917, Дюрабль, Кооператорка, Земка, Українка та інші.
Сорт Українка майже півстоліття використовувався у виробництві,
посівні площі його в окремі роки перевищували 7 млн га. Він три-
валий час був у ФАО світовим еталоном хлібопекарської якості зер-
на, а тому цей сорт відносять до шедеврів світової селекції. Таким же
вважають сорт пшениці м’якої озимої Миронівська 808. Його посівні
площі перевищували 11 млн га у рік, що є світовим рекордом для цієї
культури. Він вже майже 50 років знаходиться у виробництві в Росії,
де займає близько 2 млн га посівної площі. Серед сортів пшениці
твердої широко відомий сорт Харківська 46, який більше 50 років
тому був районований у СРСР, посівні площі якого сягали за 4,5 млн га
у рік або складали чверть світових посівів цієї культури.
У витоках становлення селекції пшениці як науки стояли такі
вчені як А.О. Сапєгін, Д.О. Долгушин, В.Я. Юр’єв, І.М. Єремеєв.
Так, академік А.О. Сапєгін є автором перших вітчизняних сортів
пшениці озимої Земка, Кооператорка, Одеська 3, Одеська 16 та ін.
Частина із них створена за період 1920-1930 рр. індивідуальним від-
бором із місцевого сорту Банатка. Учений першим в Україні застосу-
вав гібридизацію пшениці як селекційний метод, враховуючи закони
спадковості та створив сорт Одеська 3. Перші його роботи присвяче-
ні теоретичному обґрунтуванню методики селекції, гібридологічним
особливостям, зв’язку між спадковістю та морфологічними ознаками
рослин. Вчений застосовує метод варіаційної статистики для оцінки
точності результатів польових дослідів, стає автором перших підруч-
ників з питань методики польових дослідів, які відіграли велику роль
у розвитку вітчизняної аграрної науки.
Єремеєв І.М., один із авторів всесвітньовідомого сорту Українка,
з 1922 р. читав лекції, а з 1929 р. обирається професором Маслівсь-
кого інституту селекції. Саме тут отримали вищу освіту і стали відо-
мими ученими та селекціонерами пшениці В.М. Ремесло, Ф.Г. Кири-
ченко, В.І. Дідусь, Т.Д. Ковтун, А.М. Мироненко, П.Я. Коробко,
М.Г. Товстик, Т.Д. Єфименко, Я.М. Одноконь, П.К. Шкварников,
М.Є. Немлієнко, А.В. Пухальський та багато інших.
Із синтетичною селекцією пов’язаний новий етап розвитку. Син-
тетична селекція на перших етапах використовувала в основному